20/07/2026
Свіжий кейс із практики. Робите угоду купівлі-продажу, де один із подружжя — іноземець, який поганенько розуміє українську (чи навіть російську, якою часто говорять між собою).
Нотаріус зобов'язаний переконатися, що людина чітко розуміє, на що дає згоду чи відмову. Просто кивати й відповідати «так» або «ні» не пройде. Якщо нотаріус бачить, що іноземець не «в темі» на 100% — угоду зупинять.
Що робити, щоб не зірвати підписання:
Або готуйте іноземця, щоб він міг нормально поговорити з нотаріусом, а не просто витискав із себе «так/ні».
Або (що надійніше) — одразу беріть дипломованого перекладача. Нотаріус зробить документ із двома колонками: українською та мовою іноземця.
⚠️ Важливо: У перекладача має бути з собою диплом, де написано саме «перекладач». Диплом вчителя іноземної мови НЕ підходить. Це зовсім різні професії для закону.
Хтось уже стикався з таким на практиці? Довго шукали перекладача? 👇