12/10/2025
Живий
В тім, що ти живий немає твоєї вини.
Бо найпростіше, кажуть, позбутись війни – на війні.
Самурай – найсамотніший, бо побачити він посмів,
Що життя його не важливіше інших життів.
Бо всі знають початок
І знають кінець вірша
Бо гостре лезо турбує не сила удару – іржа.
Кулі в цинках соромляться,
Що не в стволі вони.
В тім, що ти живий – немає твоєї вини.
А як порину в пітьму, чи опинюсь в полум’ї.
Що знадобиться мені тоді, що ж я з собою візьму?
Віру в пекельнім вогні перед очима жалю.
Єдине про що молю -
Доле - відміряй мені:
Як тиражовані піки емоцій втрачали сенс
Як нас подекуди рясно і відчутно спіткав піхвец
Як козаки, сміючись, заправляють і ладять старі корчі
Як бісів ворог лютує, як зимно в сіряк вночі
Як за останнім блок-постом закінчується рок-н-рол
І за лаштунками мріє мирняк про договорняк,
І замовляючи в п’ятницю ввечері модний унагі-рол,
Лиш пам’ятай в цього вечора прізвище є і ім’я, і сім’я.
А як порину в пітьму, чи опинюсь в полум’ї, чуєш?
Що ж знадобиться мені тоді, що ж я з собою візьму?
Чи віру в пекельнім вогні і перед очима жалю.
Єдине про що молю -
Доля відміряй мені:
Місячне сяйво понад тихою водою
Побачень випадкових в чужині
Безсонь з коханою,
Веселого двобою.
І волю, а не мури кам’яні.
Смішливих пабів з друзями живими,
Натхнення перед створенням пісень.
Весь осад із душі моєї вилий.
І ще один прошу весняний день, один весняний день.
Місячне сяйво понад тихою водою
Побачень випадкових в чужині
Безсонь з коханою,
Веселого двобою.
І волю, а не мури кам’яні.
Смішливих пабів з друзями живими,
Натхнення перед створенням пісень.
Весь смуток із душі моєї вилий.
І ще один прошу весняний день, один весняний день.
Букет гортензій і вона щаслива
Зізнання і палке, і не сміливе.
Різноманіття невідкладних справ.
І розуміння, що твій час - настав.
