12/02/2025
https://www.facebook.com/share/p/19uCnjaW2S/
ПРО ОБОВ'ЯЗОК АБО ЩЕ РАЗ ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ.
Спостерігаючи за суперечливим процесом мобілізації до ЗСУ, я невільно прийшов до висновку що інакше і бути не могло. Тридцять з лишком років держава під назвою Україна займалася чим завгодно але тільки не проблемами її громадян а тим паче не власною безпекою.
Точніше безпекою України більше опікувалися пасіонарії на зразок УНСО або Азов.
Звичайно, що за три десятиліття молодь отримала право здобути середню освіту безкоштовно та ще деякі преференції за рахунок бюджету, але чи цього достатньо щоб зараз вимагати від неї виконання обов'язку по захисту держави. Не впевнений , що це повноцінний обмін.
Нажаль влада як жила автономним від громадян життям так і живе: мінімум вкладень - максимум вигоди, на кону якої їх життя та здоров'я .
Тож час нагадати , що держава давно заборгувала народу : право на надра, якими чомусь розпоряджаються олігархи; право на справедливий суд , який так і захищає не право, а сильнішого; право на справедливі пенсії та ще багато чого. Багато скаже , що не на часі. Натомість про це знову випадково забудуть.
Наразі державі важко - ворог намагається її знищити. Нажальсотні тисяч її громадян і не збираються ставати на захист суверенітету та фактично вже готові до її знищення, адже не пов'язують своє минуле та майбутнє життя з нею.
Тож чи варто владі збільшувати і без того величезну прірву , яка веде до катастрофи?
Невже ще хтось вірить що продовжувати те, що є нераціональним , а саме нераціональну мобілізацію нераціональних вояків , вирішить ситуацію на фронті?
Звичайно, що громадян України необхідно залучати до оборони України , але... Ніхто не буде сперечатися, що участь в бойових діях потребує неабиякої підготовки , мотивації та здоров'я . За моїми спостереженнями основна частина "ухилянтів" не готова брати участь в бойових діях, проте готова служити в системі забезпечення , будівництві фортифікацій, виробництві та обслуговуванні військової техніки тощо.
Тож бажаючих взяти участь в бойових діях було б логічніше шукати серед військових чи парамілітарних формуваннях ( в т.ч поліції, МНС, ми державної митної служби тощо) які вже деякий час служать в структурах сил оборони. Нагадаю що таких зараз близько одного мільйона. Саме їх потрібно заохочувати та мотивувати взяти на себе тягар бойових дій. Саме для цього з ними потрібно укладати контракти, в якому держава має чітко прописати свої зобов'язання по матеріальному забезпеченню, кар'єрному зросту , гарантіях у разі поранення та загибелі . Саме відсутність чітких зобов'язань з боку держави є демотивуючим фактором .
Чому це важливо?
Наразі під час переводу військовослужбовців з тилових частин до бойових, військовим дається лише або номер частини або ж номер бригади. Жодної інформації щодо посади, матеріального забезпечення а тим паче кар'єрного росту не надається - все як у совку. Чи варто очікувати від цих військовослужбовців ( солдатів , сержантів та офіцерів) самовіддачі та ефективності під час участі в бойових діях?
Відповідь очевидна - ні.
Не секрет , що частина з них у разі такого переводу, йде на злочинний сзч.
Потрібно нарешті навести порядок з питанням присвоєння чергових та позачергових звань, які знаходяться у віданні безпосереднього командира, на що впливає очевидно суб'єктивний фактор або звичайний пох...м.
Тому і є в українських силах оборони, вояки які за два три роки служби в тому числі участі в бойових діях спромоглися отримати старшого солдата або сержанта в кращому випадку.
Офіцерські звання позачергово отримують як правило " мажори"( відомі факти як за три роки служби в тилу з 2022 року деякі солдати ставали старшими лейтенантами ).
Те саме стосується і нагород: нагородження непричетних стало нормою.
Отже ще раз : мобілізація до сил оборони має бути загальна, але за умови не участі мобілізованих в бойових діях ( якщо вони не виявили самі бажання укласти контракт на службу в зоні бойових дій ) .
Це має бути прописано на законодавчому рівні. Саме така гарантія загалом зніме питання напруженості з мобілізацією. До участі в бойових діях мають залучатися виключно військовослужбовці , що уклали контракт на проходження військової служби в зоні бойових дій з відповідним матеріальним забезпеченням та гарантіями у разі поранення та загибелі тощо ( предмет для обговорення)
Таким чином до бойових розпоряджень мають включатися лише контрактники, які будуть отримати відповідне бойове грошове забезпечення .
Так само на законодавчому рівні потрібно виписати обов'язкове присвоєння військовослужбовцю чергового звання в залежності від строку служби.
Так само необхідно вирішити питання з відзнаками та нагородами ( крім орденів ).
Лютий 2025 року
Колишній представник
Уповноваженого ВРУ з прав людини,
діючий (з 2022 року) військовослужбовець Андрій Мамалига.
