24/01/2023
Секрети двоставкого тарифу на тепло (де зарита «собака»?)
Як всім відомо, з лютого 2021 року для мешканців багатоповерхівок у Луцьку, які підключені до централізованої мережі теплопостачання ДКП «Луцьктепло» (даді – Луцьктепло) запроваджено так званий «двоставковий тариф» на оплату спожитої теплової енергії. Тобто, в щомісячних рахунках наряду зі стрічкою «ТЕ (змінна)» появилася додаткова стрічка «ТЕ (пост.)».
Постійна складова в рахунках з цього часу присутня в усі місяці (з січня по грудень) календарного року.
В чому ідея? (переваги для споживачів і комунальників):
1. Для споживачів - розподілити в продовж всього року платежі за тепло (зменшити місячне фінансове навантаження в опалювальний період).
2. Для Луцьктепла - вирівняти надходження коштів на рахунки підприємства впродовж календарного року.
З економічної точки зору це конструктивна ідея і вигравати повинні всі.
Механізм реалізації упровадження:
На початку планового фінансового року Луцьктепло ділить всі свої витрати на дві частини: умовно-постійні та умовно-змінні видатки. До останніх відносяться витрати на енергоносії (паливо, електроенергія тощо), необхідні для виробництва та транспортування тепла. Всі інші витрати (зарплата, податки, амортизація, ремонти тощо) відносяться до умовно-постійних видатків.
Умовно-змінні витрати формують змінний тариф (ціна 1 Гкал - теплової енергії), а умовно-постійні – постійний тариф (ціна 1 Гкал/год - одиниці теплового навантаження будівлі).
На сьогодні, для населення залежно від схеми підключення будинку і наявності в ньому ІТП (індивідуального теплового пункту) ці тарифи складають:
- Змінний тариф – від 1303 до 1404 грн за 1 Гкал (тепла).
- Постійний тариф – від 105,1 до 118,7 тис. грн за 1 Гкал/год (теплового навантаження будівлі).
Якщо з приводу змінної частини рахунків на тепло питань у споживачів не так багато (місячна вартість складає - скільки будинок спожив за місяць тепла згідно показів лічильника помноженому на тариф і на долю кожної квартири в загальній площі будинку), то щодо постійної частини платежів виникають законні запитання «А що це таке - «теплове навантаження споживача (будинку)», хто і як його визначає?». Адже, в рахунках значення «ТКЕ пост.» дорівнює: постійний тариф помножений на теплове навантаження будинку і на долю квартири в загальній площі. Ключовим параметром у цій формулі є саме теплове навантаження будинку.
Що каже Закон?
Механізм реалізації двоставкових тарифів прописаний в «ПОРЯДКУ формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води» (далі – Порядок), затвердженому Постановою КМУ №869 від 01.06.2011 року. Саме цим документом і керуються і Луцька міська рада, і Луцьктепло при розробці та упровадженню механізму реалізації двоставкових тарифів на тепло.
Пункт 55 вказаного Порядку дає вичерпну відповідь на питання: «хто і як визначає теплове навантаження об՚єкта теплоспоживання», (витяг з Порядку):
«55. Для формування двоставкових тарифів на теплову енергію теплове навантаження об’єктів теплоспоживання в розрізі категорій споживачів . . . . визначається за показниками типових та/або індивідуальних проектів, за якими збудовані такі об’єкти . . . .
У разі неможливості визначення теплового навантаження об’єктів теплоспоживання згідно з вимогами абзацу першого цього пункту теплове навантаження підтверджується результатами незалежного енергетичного аудиту
або органом місцевого самоврядування . . . ».
Звідси, Законодавець однозначно вказав звідки і в якому порядку беруться значення теплового навантаження об’єктів теплоспоживання, а саме:
1. За показниками індивідуальних чи типових проектів будівництва.
2. За результатами незалежного енергетичного аудиту.
3. За підтвердженням (погодженням) органами місцевого самоврядування.
На сьогодні, з числа понад 760 багатоквартирних будинків м. Луцька, що отримують тепло від Луцьктепло, більшість (понад 90 %) побудовані до 2000 року. В результаті чисельних реформувань системи ЖКГ, як правило, проектів будівництва з теплотехнічними розрахунками немає (ні в управителів, ні в архівах). Тому, показник – максимальне теплове навантаження можна отримати лише за результатами енергоаудиту, або на підставі розрахунків, які проводяться Луцьктепло і погоджуються міськрадою.
Протягом 2019-2022 років в Україні успішно реалізовувалися проекти Фонду Енергоефективності за програмою «Енергодім», в т.ч. в м. Луцьку за цей період заявки на участь в Програмі подали 110 ОСББ (багатокварних будинків). Основною умовою подачі такої заявки було проведення енергоаудиту будівлі. Проте, в Реєстрі теплових навантажень, погодженому з Луцькою міськрадою в вересні 2022 року тільки 4 будинки мають затверджені значення теплових навантажень на підставі проведених енергоаудитів.
Звідси очевидно, що міська влада спільно з Луцьктепло не виконують вимог «Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду» в частині уточнення приєднаних теплових навантажень об՚єктів теплоспоживання.
Що відбувається на практиці?
Ще в 2017 році Луцьктепло створило «Реєстр приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ДКП "Луцьктепло"» (далі Реєстр), який погодило рішенням міськвиконкому від 07.06.2017 №282-1.
Цей Реєстр тепер щорічно перепогоджується і є базою для укладання договорів та нарахування постійної складової для всіх споживачів теплової енергії.
Але, звідки Луцьктепло бере конкретні значення приєднаного (максимального) теплового навантаження для всіх своїх споживачів, в т.ч. і житлових будинків?
І тут починаються основні запитання до достовірності приведених в Реєстрі значень теплових навантажень. При створенні і перепогодженні Реєстру Луцьктепло не запитувало в споживачів ні даних проектів, ні висновків енергоаудитів щодо значень теплових навантажень їхніх будівель, а здійснювало власні розрахунки по всіх категоріях споживачів тепла.
Основним нормативним документом для таких розрахунків було обрано КТМ 204 (КТМ - Керівний технічний матеріал, далі КТМ), прийнятий в 1993 році і частково доповнений в 2001 році в частині будівель, що збудовані в Україні після 2000 року. Це на сьогодні єдиний нормативний документ, який дозволяє вирішити питання оцінки теплових навантажень різних типів будівель в Україні, але на нормативній базі 20-30 річної давності.
Яким чином КТМ дозволяє вирахувати теплове навантаження?
Цей документ містить для різних типів будівель залежно від року побудови, поверховості і будівельного об՚єму так звані «питомі опалювальні характеристики», які визначають кількість теплоти, що треба подати в будівлю при зовнішній температурі для м.Луцька мінус 20 град. С щоб нагріти її на 1 град. С (Гкал/год/град).
КТМ містить таблиці для житлових будівель споруджених до 1930; до 1958; - 1970; - 1980; - 2000 і після 2000 років. Причому, якщо будинок збудований до 1930 року, то дані в таблицях датовані 1948 роком, до 1980 – 1987 роком, а споруджені пізніше – 2001 роком. Звідси, цілком очевидно, що чим старіший будинок, тим старішими даними оперує КТМ.
Якщо в будинку, не залежно від його віку виконані будь-які енергозберігаючі заходи (наприклад, поміняні вікна і двері, утеплені стіни тощо), то розрахунок теплового навантаження по КТМ цього ніяк не враховує. Крім цього, за останні роки значно змінився клімат та піднялася середня температура за опалювальний сезон (не менше як на 2 град. С) і скоротилася тривалість опалювального сезону (не менше як на 15 діб), що також суттєво змінює потребу будинку в теплі. Наприклад, підняття середньої зовнішньої температури повітря за опалювальний сезон на 1 град. С зменшує нормативну потребу в теплі для будинку на 5 відсотків.
Таким чином, чим більше коштів мешканці вклали в термомодернізацію свого житла, тим більша різниця між нарахованим Луцьктеплом тепловим навантаженням і реальними потребами будинку в теплі.
Висновки:
1. Абсолютна більшість багатоквартирних будинків у м. Луцьку на сьогодні за час експлуатації мають покращені огороджуючі конструкції та інженерні мережі. Це було здійснено коштом самих мешканців, а також за фінансової підтримки міської ради і державних Програм термомодернізації (Теплі кредити, Енергодім), а також фондів міжнародної допомоги. На сьогодні, в цих будинках на 60-70 % поміняні вікна на енергоощадні, поміняні вхідні двері, в більшості будинків поміняні вікна і двері в місцях загального користування, встановлені ІТП, утеплені і замінені комунікації, утеплені стіни і перекриття дахів та горищ тощо.
Всі ці заходи дозволили значно скоротити потреби будівель в тепловій енергії в опалювальний сезон і покращити санітарно-гігієнічні умови проживання. Проте, теплові навантаження, розраховані Луцьктеплом на підставі КТМ всього цього не враховують і, як правило, є завищеними.
2. Якщо в житловому будинку проведено енергоаудит і є розрахунки потреби в теплі з врахуванням фактичного стану огороджуючих конструкцій і мереж даного будинку то необхідно допрацювати звіт з енергоаудиту та визначити максимальне теплове навантаження (при мінус 20 град. С).
Вартість доопрацювання такого енергоаудиту складає від 2,0 до 5,0 тис. гривень.
У випадку (як правило) меншого значення теплового навантаження від доведеного Луцьктеплом треба добиватися внесення змін до договору на постачання тепла.
3. Якщо енергоаудиту ще не проведено, то рекомендуємо його замовити в атестованого енергоаудитора з обов՚язковим визначенням значення максимального теплового навантаження. Витрати на енергоаудит скоріше всього окупляться впродовж одного опалювального сезону.
Довідково, вартість енергоаудиту багатоквартирного будинку на сьогодні складає від 15 до 25 тис. грн залежно від його масштабів.
4. Аналіз запровадження двоставкових тарифів в житлових будинках показує, що приблизно 40-45 відсотків всієї вартості тепла за рік складає постійна складова (постійний тариф). В типовому 9-ти поверховому будинку постійна складова для однокімнатної квартири складає приблизно 250-300, для двохкімнатної – 350-400, а для трьохкімнатної квартири – 500-550 грн на місяць.
5. Автор як атестований енергоаудитор особисто здійснив майже 20 енергоаудитів багатоквартирних будинків у м. Луцьку в процесі підготовки заявок на Програму «Енергодім». Частина з цих ОСББ вже завершила роботи по Програмі або близька до завершення термомодернізації своїх будинків.
Стверджую, що мої розрахунки дають зниження доведеного цим будинкам теплового навантаження мінімум на 15-30 відсотків.
6. Думайте!
Василь Дутко
Атестований енергоаудитор
№ ОД 02071010/0994-18
067-361-21-07
[email protected]
