28/10/2023
Третій день шукаю можливості допомогти сім’ї з нашого прихистку.
Гена та Алла з Нікополя. 61 та 59 років. 1 «б» група після інсульту. Алла в четвер потрапила в інсультне відділення лікарні. Один син на фронті десь. Другий з дитиною з інвалідністю за кордоном десь.
Алла декілька разів відмовлялася від лікування, бо ні на кого залишити чоловіка. Довідмовлялася.
Шукаємо для Геннадія сиділку. Щоб прийшла на годину, обмила, перевдягла памперси. Все. Погодуємо самі. Їжу ми готуємо для всіх наших мешканців.
В лікарню? Паліативне відділення не приймає, бо нема місць.
В соціальній службі мені задиктували скоромовкою, що тричі на день може прийти соцпрацівниця, купити продукти і приготувати їжу. Памперси поміняти?! Нізащо. Порадили зателефонувати синам.
Може самі попробуєте зателефонувати на фронт? Я не ризикну розповісти, що хворим батькам ніхто не допоможе.
Дякую старості села. Написав, що одна жінка відмовилася за гроші доглянути, друга доглядає важкохворого. Шукає далі.
І я шукаю варіанти.
Але!
Жінка в лікарні. Чоловік, жива людина, лежить сам в кімнаті.
Сусідки, одна з другою групою, ледве ходить, але була колись сестрою в реанімації, друга доглядає сліпу матір 82-х років, роблять все необхідне. Купуємо памперси трусиками, годуємо, перевдягаємо, виносимо…
Жінкам дуже важко. Але поряд ЖИВА ЛЮДИНА, яка потребує допомоги. Не з понеділка о 10-00, не через місяць. А ЩОДНЯ.
Так, ми впораємося. Знаєте, чому? Тому що в прихистку зараз живуть 18 людей, з яких 14 – з І та ІІ групами. Тепер, мабуть 15. Ми всі розуміємо, що таке лежати безпорадними. Тому впораємося, як би важко не було.
Так, до нас часто їздить швидка. До мене теж. Але ми самі себе утримуємо, готуємо їжу, скидаємося і купуємо продукти.
Але!
Питають податкова і Охорона праці, чому працюємо безкоштовно.
Як пояснити цим особам, що грошей вистачає впритул на їжу. Чому готуємо зразу для всіх? Тому що більшість стояти у плити взагалі не можуть. Тому що комуналка виросте в рази. А в кухні буде безлад.
І на десерт повідомлення від Стрийської ОВА. Нам не дадуть державну підтримку. Не дотягли до стандартів. Замків на дверях не вистачило чи ще чогось.
Люди! Оговтайтеся!!! Хто візьметься доглядати тих, хто лежить, хто погано ходить? В які заклади ви передасте сім’ю паралізованих переселенців?
І так. Затаскане. За що, скажіть заради Бога, наші сини там воюють?
Мій, Алли і Гени, жінки з другою групою, що працювала колись в реанімації?
Мабуть за податкову, охорону праці, соціальну службу, яка прийде тричі на тиждень купити продукти?
Гуртожитки відремонтували за державні кошти. Видали меблі. І гасять комуналку.
А ми самі півтора роки виживаємо, так нас ще й виключили з реєстру, позбавлять гуманітарної підтримки закордонних фондів тощо? В Постанові сказано, що впродовж 6 місяців треба місця тимчасового проживання довести до ладу. А не виключати.
Ви розчерком пера виключаєте 18 людей, що не мають можливості самостійно себе обслуговувати. Ми це робимо гуртом. За принципом: хто що зможе.
Мене якось запитали представники Рокади: «Для чого ви це робите?»
Не знаю. Мабуть, «дурне» виховання.
Хто відповість замість мене?
