27/08/2021
ПОДАТКОВА АМНІСТІЯ В УКРАЇНІ: ЧИ ЧЕРГОВА СПРОБА НАПОВНИТИ ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ?
Верховна Рада прийняла і Президент підписав Закон №1539-IX, який запускає так звану податкову амністію. Цілей у податкової амністії декілька. Перша - привернути повернення грошових коштів до бюджету України. І друга - дати можливість населенню обнулитися перед наступним етапом контролю доходів через непрямі методи. Це цілі, які озвучені представниками державної влади.
Бізнесмени та інші заможні українці розглядають можливості запропонованої податкової амністії більше з метою фіксування обсягу своїх активів на даний конкретний момент з тим, щоб рухатися далі в процесі інвестування або накопичення. У світлі глобальної прозорості і боротьби з ухиленням від оподаткування, податкова індульгенція виглядає вельми привабливим документом для співробітництва з банками та фінансово-інвестиційними компаніями.
Державна податкова служба опублікувала інформаційний проспект (https://tax.gov.ua/data/material/000/388/489314/InfoList22.pdf) , в якому дала відповіді на найпоширеніші питання щодо можливостей одноразового (спеціального) декларування.
Ми ж подивилися на ці питання трохи ширше, з позиції можливих ризиків і потенційних можливостей.
Перед тим як наважитись на такий крок зразу виникне логічне запитання, навіщо це робити?
Спеціальне декларування - це добровільна процедура і покарання за неподання не передбачено. Однак, з огляду на плановане введення непрямих методів контролю доходів (тобто оцінки доходу на підставі витрат, які несе платник податків), в майбутньому відсутність задекларованих раніше доходів і активів може зіграти не на користь платника податків. Для прийняття рішення користуватися чи ні запропонованою одноразовою акцією, важливо попередньо порівняно оцінити обсяг задекларованих персональних доходів за останні 10-15 років і фактичний обсяг активів, які є у власності у декларанта. Якщо ж обсяг задекларованих раніше доходів значно нижче вартості активів, то доцільно розглянути можливості одноразової спеціальної декларації.
Хто має право на податкову амністію і який надається строк?
Деклараційна кампанія стартує 1 вересня 2021 і дійсна до 1 вересня 2022 року. У цей період громадяни України та іноземці, які на момент отримання активу були податковими резидентами, платниками податків в Україні можуть подати спеціальну податкову декларацію. Цією можливості позбавлені діючі або раніше призначені держ.службовці, депутати, члени їх сімей та всі, хто з 1 січня 2005 потрапляє під вимоги декларувати доходи в рамках антикорупційного законодавства. Також «амністією» не зможуть скористатися малолітні, неповнолітні діти, особи з обмеженою дієздатністю і під-санкційні громадяни.
Не зможуть скористатися амністією і платники податків, щодо яких уже розпочато досудове розслідування в рамках кримінального провадження щодо ухилення від оподаткування та ЄСВ (ст. 212, 212-1 Кримінального кодексу України), підробки документів податкової або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних або первинної документації (ст. 366 КК України), службової недбалості щодо податкового, митного, валютного чи іншого законодавства (ст. 367 КК України); або вже відкрито судове провадження по «економічним» статтям 209, 258-5, 306, 368-3, 368-4, 368, 368-5, 369, 369-2 Кримінального кодексу.
Не можуть амністуватися і активи декларанта, які знаходяться або мають джерело походження в РФ. Спірним питанням залишаються активи в Криму: з одного боку, це активи українські, з іншого - для збереження вони були перереєстровані за законодавством РФ. Створюється враження, що держава додатково «карає» українців, які мають економічні відносини з РФ або АР Крим.
Що можна амністувати і за скільки?
Амністії підлягають доходи і активи, які були придбані в будь-який період до 1 січня 2021 року на кошти, які раніше не задекларовані відповідно до податкового або валютного законодавства. З урахуванням строків давності у кримінальних злочинів період накопичення активів повинен покривати останні 15 років.
Активами вважаються грошові кошти, майно та майнові права декларантів фізичних осіб - тобто громадян України та іноземців, які проживали в Україні і, відповідно, були податковими резидентами України на момент придбання активів.
Не можуть бути задекларовані активи, які декларант отримав внаслідок злочинів, не пов'язаних з оподаткуванням, валютним або антимонопольним (захист економічної конкуренції) законодавством - крадіжки, посадові злочини, тероризм та інші.
Гроші
Грошові кошти, в гривні або іноземній валюті, повинні бути розміщені на рахунках в українських або іноземних банках. Готівкові кошти можуть бути задекларовані тільки після переведення в безготівкову форму. Таким чином, задекларувати «на майбутнє» не уявляється можливим - декларант повинен підтвердити фактичну наявність декларованих коштів.
Грошові кошти можна розмістити на спеціальному банківському рахунку в українському банку. Ставка збору в цьому випадку складе - 5%. Якщо кошти залишаться на рахунках за кордоном або на інших рахунках декларанта - ставка збору становитиме 9% (або 7%, якщо декларація подана до 1 березня 2022 року).
Національний Банк своєю Постановою № 83 від 5 серпня 2021 вже визначив порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування. Так, до відкриття рахунку та внесення коштів, банк повинен здійснити належну перевірку декларанта відповідно до Закону про фінмоніторінг. Основний нюанс в тому, що банк повинен встановити джерела походження коштів, що підлягають декларуванню, тільки після зарахування їх на спец.рахунок декларанта. І за результатами такого вивчення повинен вжити відповідних заходів, як вказано в Законі про фінмон. Отже, для декларанта зберігається ризик блокування рахунку і декларованих коштів в рамках законодавства про фінмоніторинг. І важко уявити, якими вагомими повинні бути мотиви декларанта, щоб прийняти такий ризик - блокування активів на невизначений термін.
До грошових коштів Закон відносить також внески в кредитні спілки, банківські метали, пам'ятні банкноти і монети, електронні гроші і права вимоги. Оскільки закон посилається не тільки на податкове, а й валютне законодавство, передбачається, що кошти на закордонних рахунках, відкритих до 2019 без отримання індивідуальних ліцензій, також можуть бути амністовані. Про це варто задуматися тим, хто користується рахунками, відкритими ще в до-BEPS-овому періоді.
Права вимоги, наприклад до фізичної особи, повинні бути оформлені нотаріально, а до банку або іншої фін.установи або юридичної особи - достатньо письмової форми. Це гарна новина для тих, у кого «зависли» кошти в ліквідованих латвійських банках, і хто встиг оформити переведення таких прав вимоги на бенефіціарних власників, фізичних осіб. Такі зарубіжні активи можна задекларувати, заплативши знижену ставку збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування 9% (а в період до 1 березня 2022 року-7%) замість ПДФО 18% + 1,5% ВС і не побоюватися переслідувань в майбутньому в зв'язку зі звинуваченнями в несплаті податків, порушеннями валютного або антимонопольного законодавства. Однак тут є і ризик: отримавши інформацію про компанії-нерезидентів, які поступилися права вимоги бенефіціарам, податковий департамент може ініціювати перевірку контрагентів такого нерезидента стосовно дотримання законодавства про ТЦО або правомірності застосування зниженої ставки податку на репатріацію з урахуванням українського «бенефіціарства».
Якщо ж не задекларовані заощадження незначні, не перевищують сукупно 400 тис. грн., то декларувати їх не потрібно - Закон зберігає право платників податків мати «безумовний» незадекларований дохід, так само як і деяке майно.
Майно
Декларуванню не підлягає майно, яке на дату завершення деклараційної компанії знаходиться у власності у декларанта (включаючи спільне володіння), незалежно від наявності джерел доходу, що підтверджують їх придбання, зокрема:
нерухоме майно - квартири до 120 кв.м; будинки - до 240 кв.м; нежитлові приміщення - до 60 кв.м; земельні ділянки до 2 га, як визначено статтею 121 Земельного Кодексу;
рухоме майно - один транспортний засіб некомерційного використання. Винятками є літаки, вертольоти, яхти, катера, мотоцикли з двигуном понад 800 см куб., і автомобілі з двигуном понад 3 тис. см куб або вартістю понад 400 тис. гривень, а також транспортні засоби для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія.
Інше майно, включаючи земельні ділянки та об'єкти незавершеного будівництва, будь то в Україні чи інших країнах, підлягають декларуванню, якщо у декларанта немає документів, що підтверджують доходи для їх придбання. Найбільш хвилюючим питанням є оцінка вартості таких активів. Держава вимагає підтвердити грошову вартість активів, яка може ґрунтуватися на витратах декларанта при придбанні або незалежну оцінку. Законом не визначено, на яку дату повинна бути проведена оцінка - на дату придбання активу або на дату декларування. Очікуємо, що податковий департамент зробить роз'яснення з цього питання.
Інше питання, яким задаються потенційні декларанти - як податкова може дізнатися про нерухомість за кордоном? Дійсно, реєстри нерухомості в більшості країн дозволяють дізнатися про власника виключно за адресою. Іншими словами, знаючи точну адресу нерухомості можна дізнатися про її власника. У зворотному порядку, на підставі інформації про ПІБ, дізнатися про наявність активів можна тільки за прямим судовим приписом.
Інвестиції і цінні папери
Акції, облігації, корпоративні права, і інші фінансові інструменти, які підтверджують право на отримання дивідендів, відсотків або іншої майнової вигоди, в тому числі бенефіцарні права відносно іноземних компаній, партнерств, фондів, трастів і інших структур підлягають декларуванню при відсутності підтверджених доходів на їх придбання. Для оцінки вартості таких активів законодавець пропонує виходити із суми витрат на їх придбання або номінальної вартості, а для біржових активів - з публічної (біржової) вартості на дату декларування.
Скільки вартуєпослуга амністії
Українські активи, а також ті, які переведені в Україну для цілей декларування можна амністувати під 5%.
З зарубіжних активів доведеться заплатити одноразовий збір у розмірі 9% (7% для декларацій, поданих до 1 березня 2022).
Ставка може бути зменшена до 2,5%, якщо до подачі декларації декларант придбає на всю суму декларованих коштів держ.облігації з терміном обігу більше 1 року без права дострокового погашення.
Одноразовий збір необхідно сплатити одним платежем протягом 30 календарних днів з дати подання декларації або в розстрочку протягом 3х років трьома рівними платежами. В цьому випадку ставка складе 6%, 11,5% (9,5%) і 3% відповідно.
Несвоєчасна сплата збору тягне анулювання амністії і позбавлення декларанта держ.гарантій і звільнення від відповідальності.
Гарантії держави
В обмін на розкриття інформації держава обіцяє не застосовувати засоби кримінального переслідування, слідчі і оперативно-розшукові дії в зв'язку з формуванням джерела походження амністованих активів за будь-який період, що передує 1 січня 2021 року, в рамках провадження у ст.212, 212-1 Кримінального кодексу .
Додатково, у відношенні декларанта не може бути ініційовано адміністративне провадження з огляду на порушення податкового та валютного законодавства (статті 155-1,162, 162-1, 163-1, 163-2, 163-4, 163-15, 164, 164-1, 164 -2, 165-1, 166-6 КпАП).
Однак держ.гарантії не поширюються на інші статті Кримінального кодексу, які можуть стати підставою для переслідування декларантів.
Практика «північного сусіда» показує, що незважаючи на державні гарантії, чиновники все ж намагалися використовувати дані спец.декларацій як докази при притягненні декларантів до відповідальності за іншими «неподатковими» злочинами.
Труднощі імплементації - майбутнє податкової прозорості
Податкова амністія - це обов'язкова і необхідна умова виконання вимог BEPS по імплементації податкової прозорості та запровадження Загального Стандарту обміну інформацією по залишкам на зарубіжних рахунках, Common Reported Standards. Як і в рамках обміну інформацією, держава гарантує конфіденційність даних, отриманих від декларантів. На жаль, у декларантів відсутні інструменти контролю за якістю збереження цієї конфіденційності. І хоча світ рухається в бік тотальної прозорості, відсутність локальних регуляторних заходів контролю виконання законодавчих норм не тільки з боку платника податків, а в більшій мірі з боку держ.аппарату, залишить декларативними всі благі починання.
Зрозумілі прагнення держави наповнити бюджет України за допомогою податків і зборів, а фінансово-банківську систему депозитами за рахунок повернення активів під егідою податкової амністії. Але це не зовсім відповідає бажанням платників податків. Малоймовірно, що бізнес має на меті повернення активів або коштів в Україну для інвестування. Існує маса інших способів повернути раніше накопичені активи для інвестування в економіку України і для цього зовсім не потрібна податкова амністія. Додатковою перешкодою в реалізації «амністії» може стати неузгодженість дій податкових органів та фін.моніторінгу, а саме відсутність гарантій повернення коштів, розміщених на спец.рахунку.
Тому єдиною розумною метою може стати фактично визначення точки відліку для подальших накопичень та інвестування. Податкова амністія - це можливість отримати документ про те, що у декларанта є певний обсяг доходів і активів, до якого у держави немає претензій. Це дозволить більш вільно розпоряджатися заявленим обсягом коштів - розміщувати на рахунках в іноземних банках, купувати нерухомість, цінні папери або інвестувати в інші бізнеси і активи.
Чи може такий популярний/непопулярний крок у вирішенні незадекларованих коштів?
