25/06/2026
Коли я прийшов у сферу нерухомості, був червень 2022 року.
Тільки відкрили реєстри після початку повномасштабної війни, а ринок у Житомирі фактично тільки починав оживати.
На співбесіді мені одразу сказали:
— Готуйся, що перші кілька місяців можеш взагалі нічого не заробити.
Як виявилось, не збрехали.
Я багато вчився, дивився, як працюють колеги, їздив на перегляди, розбирався з документами. Роботи було достатньо. Доходу — ні.
Потім з’явилась моя перша угода.
Я вже навіть встиг подумки витратити ці гроші.
Здавалося, що вже все. Документи готові, довідки зібрані, усе погоджено.
Покупці купували квартиру для батьків, які тоді були на окупованій території та планували переїзд до Житомира.
Але обставини змінилися і угода не відбулася. У продавців залишився завдаток, а у мене нічого.
Потім була друга.
Знову завдаток, знову підготовка до оформлення.
Але вже цього разу змінились обставини у продавців. Покупці чекати не захотіли, завдаток повернули, а угода знову не відбулася.
Зараз згадую це абсолютно спокійно.
А тоді після майже трьох місяців без доходу було невесело.
Особливо коли ти новачок і ще не розумієш, чи взагалі вийде в тебе щось у цій професії.
Але я радий, що тоді просто продовжив працювати далі.
Просто вчився, спілкувався з потенційними клієнтами, їздив на перегляди і намагався робити свою роботу добре.
І вже третя спроба стала успішною.
Досі пам’ятаю ту малосімейку на останньому поверсі.
Саме вона стала моєю першою проданою квартирою.
